Зимонька- чарівниця – так гарно називають зиму. Вона з’являється зненацька, неначе злий чарівник довго тримав її у своєму північному, холодному царстві, а потім відпустив. Все навколо блищить, переливається, іскриться. Мороз скував і засклив  ставки суцільною дзеркальною шибкою. Зачарований ліс дрімає в білосніжному інеї, таємничі кургани вкрили поле.

Сидить пряля та й пряде –

Сніг іде-іде-іде –

Нитка рветься де-не-де,

А вона пряде, пряде.

Вже напряла хуртовин

На шапки для верховин,

На сувої полотна,

На завіску для вікна,

На хустину й укривало –

Мало-мало-мало-мало.

Сніг іде-іде-іде

А вона пряде й пряде

Усі діти люблять цю чудову пору року. Адже тільки взимку можна покататися на ковзанах, лижах, санчатах. Прийшла до нас зимонька і принесла в природу свої зміни, для дорослих турботи, а для дітей веселі розваги. Вони чекають на дітей щодня.  

Що можна зробити зі снігу? І Снігову Бабу, і Сніговика, і трон Снігової Королеви зробили наші діти біля школи. Над сніговими виробами працювали всі бажаючі. Перегляньте наші вироби у фотоальбомі.