Роль методичної роботи

 в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя

Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі значне місце відведено методичній роботі, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Методична робота в сучасній школі передбачає такі напрями:

1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання;

2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, дидактичних матеріалів, впровадженням інноваційних технологій навчання ;

4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

5) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічного колективу зразків національної культури і традицій,

Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах.

Індивідуальна форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти.

Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).

Дирекція школи постійно працює над актуалізацією управління школою, з метою забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Саме з цією метою визначаються перед колективом основні завдання реформування освітнього процесу. Структура методичної роботи відповідає запитам педагогів, про що свідчить аналіз анкет вчителів.

У школі постійно здійснюється порівняльний аналіз реального стану справ з питань вивчення проблеми, проводиться поточна корекція, проміжні результати заслуховуються на нарадах при директору, оперативних нарадах.

Дирекція школи належну увагу приділяє ролі педагогічної ради. На її засіданнях аналізувались питання «Від компетентного вчителя до компетентного учня. Компетентнісний підхід в освіті», «Формування позитивної мотивації до самоосвіти педагогічних працівників як засіб забезпечення якості освіти в навчальному закладі», «Яким є сучасний урок? Резерви підвищення ефективності уроку» та інші.

Методична робота організовує діяльність педагогів в освітньому просторі навчального закладу і спрямована на реалізацію головної науково-методичної проблеми школи – це «Впровадження компетентнісного підходу, спрямованого на формування життєвонеобхідних навичок з метою розвитку особистості школяра». Наукова проблема школи – це обґрунтоване актуальне завдання, що має бути вирішене педагогічним колективом за певний час для досягнення бажаних якісних змін у навчально-виховному процесі.

Семінари-практикуми - ефектовна форма методичної роботи. Цінність їх в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми,   аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.      

Останнім часом поширення набули нетрадиційні форми організації методичної роботи, в тому числі  методичні фестивалі, круглі столи, аукціони педагогічних ідей, творчі студії, захист проектів, майстер-класи,  які значною мірою урізноманітнюють співпрацю педагогічних працівників у справі підвищення їхньої кваліфікації та педагогічної майстерності.

Відкриті уроки - одна з колективних форм методичної роботи, їх мета - підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.

Взаємовідвідування вчителями уроків - має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той

чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.

Важливою ланкою методичної роботи є опорні школи. Вони мають належну навчально-матеріальну базу, творчий педагогічний колектив і відповідні результати в навчально-виховній роботі. На базі опорної школи проводяться методичні об’єднання вчителів предметників, науково-практичні конференції, семінари-практикуми тощо.

Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета - набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчально-виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.

 Підвищенню фахового рівня педагогічних працівників сприяє також їх атестація, яку проводять з метою визначення відповідності педагогів посаді, яку вони обіймають, рівневі кваліфікації, залежно від якого їм встановлюється кваліфікаційна категорія. Перед атестацією проходять творчі звіти вчителів, під час яких вчитель ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших учителів з технологією власного досвіду.

Позитивну роль у становленні та професійному зростанні вчителя відіграє методична виставка. Вчителі школи постійно беруть участь у районному конкурсі «Творчі сходинки педагогів Горохівщини».

На контролі дирекції школи стоїть питання виконання навчальних планів і програм. Проводяться директорські контрольні зрізи знань. Результати виконання навчальних планів і програм узагальнюються наказом по школі.

Найголовнішим та істотним у методичній роботі в школі є надання реальної, діючої допомоги вчителям, класним керівникам, вихователям у розвитку їх майстерності як поєднання професійних знань, навичок і умінь і необхідних для сучасного педагога властивостей і якостей особистості.