Місяць лютий. У школі зустріч.

У книзі життя - наступний лист.

Дім наш знову усмішок повен -

Ви його невмирущий зміст.          

15 лютого 2014 року випускники 1964, 1974, 1994, 2004, 2009, 2013 років знову зібралися разом. Колись вони, як оті пташата, розлетілися з рідної школи, а через  роки вирішили повернуться до неї знову хоч на один-єдиний день. Для чого? Щоб зустрітися, побачитись, поговорити, згадати своє шкільне життя, знову поринути в незабутню пору – дитинство.

Дуже багато спогадів було про різні цікаві, а то й кумедні історії зі шкільного життя.

Пройшли, пробігли роки… Але очі однокласників не втратили веселих іскорок та бадьорого блиску. У кожного своє життя,  але кожне по-своєму цікаве, насичене подіями, всім є що сказати про себе, про свої здобутки, здобутки своєї родини.

Була на зустрічі й ота сумна страшна хвилина – хвилина мовчання. Коли були міцно стулені вуста, а на очах бриніли сльози. Згадали своїх вчителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільний поріг, бо їхні душі відлетіли у вічність.

Минають роки, але ми завжди згадуємо і все життя будемо згадувати шкільного вчителя - вимогливого, і водночас по-батьківськи доброго. Це він, шкільний учитель, навчав нас і першої літери, і вмінню розуміти прекрасне, і палкої любові до своєї Батьківщини. Навчав розумного, доброго, вічного.

Зустріч з дитинством,  шкільними роками – це приємні спогади про школу, вчителів, однокласників. Це  довгождане свято для випускників які закінчили школу.

Ми знаємо, вам хочеться зустрітись

З учителями, що вели ваш клас.

І успіхами з ними поділитись

Й   тривогами, що на душі у вас.

І про здоров’я щиро запитати,

 І побажати радості й тепла,

Уклін земний усім їм передати,

Щоб доля в них щасливою була.

Ще хочеться звичайно пригадати

Історії веселі і сумні,

Учителям спасибі всім сказати

За те, що вчили бути нас людьми.

Ми  дуже раді нашій зустрічі, раді  бачити випускників – дорослих, серйозних, своїх найкращих учнів. Сьогодні прийшов час подякувати вам за те, що ви стали відмінниками у житті. Найголовніший іспит ви здали: ви примножили честь і гідність своєї школи. Завдяки вашим рукам і серцям колосяться ниви, виростають нові міста і села, триває життя.

Зичимо Вам сонечка ясного,   літа красного,  світлих ранків,   чистих світанків,

вітерця легенького,  дощику дрібненького,  веселки барвистої,

води джерельної,   неба безхмарного,  настрою гарного,

грому не знати і нас пам’ятати!